Міхал-Клеофас Огінський 

Граф Міхал-Клеофас Огінський народився 1765 року в Гузові, неподалік Варшави – столиці Речі Посполитої. У майбутньому він мав стати дипломатом (як його батько Анджей), однак вчився теж грати на фортепіано у Юзефа Козловського та скрипці - спочатку у Джованні Джорновічі, а згодом у Джованні Віотті. Попри виявлений рано імпровізаторський талант, він ніколи не задумувався, будучи аристократом, над можливою музичною кар’єрою. Маючи всього 21 рік, був вибраний  послом до Сейму, роком пізніше одружився з Ізабелою Лясоцькою з Бжезін, що в Центральній Польщі. На перші дипломатичні місії у 1789 р. поїхав у Гаагу та Лондон. 

Коли повернувся у Варшаву, продовжував політичну діяльність. Його музичні імпровізації, передусім полонези, які публіка залюбки слухала, набули широкої популярності з огляду на вишуканий смак, мелодійність та тендітність. Першим важливим успіхом, який приніс автору міжнародну славу, був Полонез №1 F-Dur, відомий як «Полонез смерті» (назва виникла внаслідок поширення  безпідставної плітки про те, що Огінський з приводу якогось любовного роману вчинив самогубство!).

Міхал-Клеофас Огінський

Портрет Юзефа Ґрассі

Під час повстання Тадеуша Костюшка, яке Огінський називав Польською революцією, воював проти армії Катерини ІІ, очолюючи частину військ на півночі Литви, де викликав замішання в російському тилу. Остаточно після програної війни Річ Посполиту Обох Народів поділено між Росією, Пруссією та Австрією і таким чином вона повністю перестала існувати. За голову Огінського росіяни визначили немалу ціну, отож рятуючись, він емігрував до Відня, переодягнувшися слугою якоїсь дами. Наступні п’ять років він провів на вигнанні, подорожуючи в Італію, Константинополь, на Балкани та різних куточках Європи, щоб нарешті поселитися в Парижі, де шукав способів, також дипломатичних, на відбудову Польщі. Остаточно цю мету не вдалося реалізувати. Тоді Огінський повернувся до своєї дружини Ізабели, яка перебувала в маєтку її батьків у Бжезінах, які на той час належали до Пруссії. Саме там у 1800 та 1801 роках народилися двоє їхніх синів Тадеуш та Франциск-Ксаверій (відомий як Ксав'єр). Коли у 1801 році імператор Олександр І сів на російському престолі, Огінський (чий шлюб з Ізабелою завершився розлученням), попросив Олександра І про дозвіл повернутися додому. Імператор радо погодився – він не лише реабілітував Огінського, а ще й призначив сенатором у Петербурзі. Тоді йому вдалося повернути родинний маєток у Заліссі, що на Литві (посередині між Вільнюсом і Мінськом). Поселився там разом з другою дружиною, італійкою Марією Нері - вдовою Каєтана Наґурського, колишнього товариша Огінського по зброї.

У Заліссі важлива роль належала музиці – саме тут Огінський написав більшість своїх музичних творів. Тут також 1803 року народилася перша дитина з другого подружжя Огінського - Амелія, а згодом Емма, Іреней та Іда. Зі своєю першою сім'єю Огінський не утримував відносин.

Російський імператор Олександр І обіцяв Огінському відбудувати Річ Посполиту Двох Народів – саме цьому графу доручено займатися освітою в західних провінціях Росії.

Залісся

Огінський вважав себе передусім політиком, а не музикантом, тому відчував, що його життям не вдалося. Музика для нього була лише розвагою, однак його полонез A-Moll до наших днів залишається найвідомішим і улюбленим музичним твором, написаним у слов’янських країнах.

 Каталог композицій

Список творів

Materiały opublikowane za zgodą Iwo Załuskiego. Переклад Анна Вінницька.